Онлайн-консультації лікарів для вихідців з України

Трапляється (й досить нерідко), коли пацієнт звертається до лікаря з готовим діагнозом та планом лікування: що саме, на його думку, лікар має зробити. Поясню, чому я вважаю такий підхід принаймні помилковим. Річ у тім, що встановлений іншим лікарем (а часом й самим пацієнтом) діагноз може бути помилковим або неповним. Інакше необхідність у зверненні до іншого лікаря могла й не виникнути. Отже, під впливом упередженості пацієнта може спрацювати людський фактор та малодосвідчений лікар ризикує обминути такий важливий етап роботи як діагностичний пошук та диференційну діагностику. Програє від цього сам пацієнт. Тепер стосовно бажаних для пацієнта планів та методів лікування. Лікування має бути індивідуальним залежно від діагнозу та індивідуальних особливостей хворого. Йдучи на поводі у пацієнта, лікар обмежений у виборі адекватних для кожного конкретного випадку методів лікування. Прикладів тому величезне число. Бережіть здоров’я, а у разі потреби звертайтеся до лікарів.

Пацієнтка, 86 років, усе життя пропрацювала вчителькою української літератури. В 2003 році перенесла ішемічний інсульт. Лікування у стаціонарі було вчасним, відновлення — практично повним. Від артеріальної гіпертензії для постійного прийому призначений Престаріум по 5 мг на добу. Родичі звернулися з приводу погіршення стану: не змогла вставати на ноги та обслуговувати себе. При огляді контактна, налаштована оптимістично. На гомілках набряки (сімейний лікар призначив тіазіди), м’язи ніг спазмовані. Рефлекси з черепних нервів, черевні рефлекси жваві. Пальценосова проба не порушена. Симптом Марінеску-Радовичі не виявляється. Рефлекси з ніг, в тому числі патологічні (клонус, пірамідні знаки) достовірно оцінити не вдається з-за спастичного параліча. Діагноз повторного ішемічного інсульту сумівів не викликав. ВІд лікування в стаціонарі пацієнтка та родичі категорично відмовилися: не могла обслуговувати себе без допомоги родичів та не бажала змінювати звичну домашню обстановку. Стосовно л

Головний біль є однією з найбільш частих причин зверненнь пацієнтів до лікаря. Не існує чарівної пігулки, яка рятує від усіх видів головного болю. Головний біль, звичайно, є симптомом, а не діагнозом . Я наведу можливі причини головного болю. Деякі з цих причин заслуговують на особливу згадку. Навмисно не стану називати, з якою частотою яка причина зустрічається. Неодноразово підкреслював своїм колегам та учням власну думку про те, що статистика може виявитися ворогом лікаря. Існує небезпека пропустити причину, яка в літературі зустрічається нечасто, а інколи — навіть не згадується. Наголошу, що лікувальна тактика неодмінно залежатиме від причини. Пропоную Вашій увазі свій ролік. Приємного перегляду!

Допис присвячений світлій пам’яті мого Вчителя професора Миколи Степановича Заноздри Актуальність артеріальної гіпертензії не викликає сумнівів. Зокрема, вона може призводити до таких небезпечних ускладнень як мозковий інсульт та інфаркт міокарду. Величина артеріального тиску визначається такими факторами як тонус судин (переважно артеріол), серцевий викид та об’єм циркулюючої крові. Досвід показує, що більшість пацієнтів, а часом і лікарі недостатньо розуміють механізми регуляції мозкового кровообігу. Спробуємо заповнити цей пробіл. Розглянемо коротко особливості мозкового кровотоку та судинні реакції при церебральному гіпертонічному кризі. Досить зазначити, що через судинну систему мозку для нормального функціонування повинно постійно протікати близько 20% усієї циркулюючої в організмі крові. Мозок практично не має у розпорядженні запасів кисню, що робить його не лише надзвичайно чутливим до гіпоксії, а й ставить функціонуючі мозкові струтури у пряму залежність від оптимального режим